Структура
профільної освіти передбачає надання першочергової уваги предметам, що
визначені у навчальному плані як профільні (у правовому –правознавству, в
економічному - економічним дисциплінам і т.д.). Але це ні в якому разі не
зменшує ролі загальноосвітніх дисциплін. Адже в умовах особистісного
орієнтованого навчання метою освіти є формування в учнів життєво важливих
компетентностей, що сприятимуть розвитку особистості, її повноцінній
самореалізації в житті, а не тільки надання комплексу знань і вмінь у межах
певної дисципліни.
У
профільних класах працюю другий рік. Є певні наробки, якими хотіла б
поділитися. З метою організації педагогічного супроводу формування
самоосвітньої компетентності для учнів 10 –х класів була розроблена «Програма
самоосвітньої діяльності з української літератури», що стала базою для
поурочного планування вчителя та самопідготовки учнів. З доповіддю про цю ідею
виступила на обласному семінарі для заступників директорів, статтю зі зразком
«Програми» було надруковано в журналі «Педагогічна скарбниця Донеччини», тому детально
зупинятися на ідеї самоосвітньої програми не буду.
Хочу
відмітити позитивний вплив цієї форми роботи на загальну організацію навчальної
діяльності учнів. Прогнозуючи власну роботу з вивчення теми, учень має
можливість, відповідно до здібностей та бажання (а також докладених зусиль)
реально прогнозувати результативність, а готуючись до захисту міні-проекта з
теми, виявити й розвивати власні
акмеологічні здібності.
Серед
недоліків створення та апробації даної форми роботи можна відмітити підвищену
завантаженість учителя при складанні програми на тему, але це потім полегшує
поурочне планування викладацької діяльності. (Н: індивідуалізовані різнорівневі
домашні завдання творчого характеру).
Також
недоліком можна вважати реалізацію самоосвітньої програми не в повному обсязі
через різну підготовленість учнів профільних класів. Так іноді доводиться «підштовхувати»
учня до самоосвіти, визначаючи йому завдання з програми, а не сподіваючись на
його вибір; допомагати в обиранні теми творчого міні-проекту, знаючи
потенціальні можливості учня (часто менш
здібний учень береться за виконання занадто складного проекту, а іноді й
навпаки, творчо обдарованому учневі не вистачає підтримки та рекомендації
вчителя).
Врахувавши
попередню апробацію та набуття досвіду у роботі з самоосвітньою програмою
учнями, при складанні «Програми самоосвітньої діяльності з української
літератури для учнів 11 класів» вжила деякі зміни. У цільовому банку теми
відразу зазначаю домашнє завдання до конкретного уроку (колективні та
індивідуалізовані) та форму його виконання (повідомлення, конспект, доповідь,
реферат та ін.), що дає значну економію часу на уроці (називаю номер уроку,
питання, прізвище учня, що готує домашнє завдання). У структурно – тематичному
плані теми зазначаю окрім дат , форм та виді контролю й тематику класних та
домашніх творів, письмових робіт.
З метою
стимулювання наукової діяльності ліцеїстів, участі їх у конкурсах рішення класу
ухвалили пропозицію вважати захищеним на високому рівні творчий проект з теми,
що вивчається для учнів – дослідників та конкурсантів. Також відмовилися від
захисту творчих проектів напередодні кінця семестру для уникнення
перевантаження учнів, замінивши його написанням контрольної роботи з теми.
Результати
самоосвітньої роботи з творчими міні-проектами відслідковуються на трьох
рівнях: самим учнем, групою, з якою він співпрацює, при захисті, і вчителем.
У рамках
реалізації загальношкільної комплексно-цільової програми «Урок» на уроках мови
стимулюю учнів до активної самоосвітньої діяльності, самопізнання через
індивідуальне диференційоване навчання, в групі, у парі.
Для учнів з
підвищеним рівнем інтелектуальної обдарованості пропоную «Технологічні карти
самоосвітньої діяльності », в яких зазначаються завдання як для колективної ,
так і для індивідуальної самоосвітньої творчої діяльності.
