Сайт методиста  

    Левітової 

   Олени Миколаївни

Той з учителів, хто навчився аналізувати

власну працю, той досяг принаймні половини успіху.

                                                                                                                                     В.О.Сухомлинський.

Аналіз уроку (грецьк. „аналізіс” – розбір) – розбір і оцінка навчального заняття в цілому або окремих його компонентів, сторін, етапів.

Самоаналіз завжди пов’язаний з осмисленням своєї особистої праці. Не випадково В.Сухомлинський писав про те, що сильним, досвідченим стає педагог, який уміє аналізувати свою діяльність: „В самій своїй основі педагогічна праця – справжня творча праця – стоїть близько до наукового дослідження. Ця близькість, споріднення полягає насамперед в аналізі фактів та необхідності передбачати. Вчитель, який уміє проникати думкою в природу фактів, у причинно-наслідкові зв’язки між ними, запобігає багатьом труднощам і невдачам”.

Тому головна умова успішної професійної діяльності педагога – висока ефективність кожного уроку.

Відомим є факт, що в школі щоденно проходить від 100 до 170 уроків, і більш 90% з них ніяк не аналізуються. І це не дозволяє об’єктивно і оперативно оцінити рівень професійної майстерності педагога.

Педагог конструює урок, проводить, аналізує його, підводить підсумки. Тому  серед багатьох факторів, що визначають успіх роботи вчителя, головним є потреба і уміння аналізувати свою діяльність і діяльність своїх вихованців. Тільки аналіз і самоаналіз забезпечує творчий підхід до навчання, розумний розрахунок і високе мистецтво.

Самоаналіз уроку – вид діяльності, в якому особливу роль відіграє мотиваційний компонент.

Вважаємо за доцільне використання при аналізі та оцінці ефективності уроку системи оцінних суджень двох категорій.

1-я категорія суджень

2-а категорія суджень:

Анкетування «Чи здатні ви до самоаналізу?»

( дайте відповіді на запропоновані запитання ” так” чи „ні”)

1.      Чи відзначаєте ви успіхи і невдачі своїх уроків?

2.      Чи аналізуєте ви, що вдалося на уроці, а що ні одразу після закінчення уроку?

3.      Чи трапляється, що свою погрішність ви усвідомлюєте одразу?

4.      Ви однаково ретельно аналізуєте як вдалий, так і невдалий урок?

5.      Причини невдалих уроків частіше ви пояснюєте власними помилками?

6.      Чи робити ви висновки після закінчення невдалих уроків?

7.      Чи пригадуєте ви вдалий або невдалий моменти якого-небудь уроку через певний час?

8.      Чи ділитися ви своїм аналізом з колегами (радитися, передаєте досвід і т. Д.)?

9.      Чи фіксуєте ви результати самоаналізу в письмовому вигляді?

10.  Є чи у вас свої секрети щодо підготовки та проведення вдалого уроку?

Якщо ви відповіли 8 – 10 разів „так”, то вас можна віднести до вчителя, який серйозно ставиться до проблеми самоаналізу. Швидше за все, вдалі уроки викликають у вас піднятий настрій і стимулюють до подальшої роботи, а невдалі уроки дозволяють зробити правильні висновки для майбутньої роботи.

5-7 відповідей „так” свідчать про те, що ви не завжди відзначаєте свої удачі або промахи. Вам необхідно повчитися самоаналізу.

Відповідей „так” 4 і менше дозволяють стверджувати, що швидше за все ваша оцінка уроку найчастіше не збігається з оцінкою, яку дають присутні на уроці колеги або самі учні. Це свідчить про низький рівень розвитку вашого самоаналізу.

Головним завданням аналізу уроку є виконання вчителем функцій навчання, розвитку, виховання учнів, виявлення змін, які відбуваються в діяльності вчителя й учнів за період, що аналізується, у порівнянні з попереднім періодом; використання методів і прийомів організації вчителя і учнів на уроці, які мають (чи не мають) належний позитивний ефект, пошуки резервів підвищення ефективності роботи всіх учасників педагогічного процесу.

Приведемо орієнтовну схему самоаналізу уроку:

1.                              Характеристика навчальних можливостей класного колективу за результатами педагогічного аналізу. Які особливості учнів враховані при планування даного уроку?

2.                              Які тип і вид уроку? Як він пов’язаний з попереднім, який матеріал даного уроку необхідно використати надалі (які опорні поняття, знання, уміння, навички сформував вчитель)?

3.                              Які головні завдання уроку, як вони враховувалися при реалізації мети уроку (навчальної, розвиваючої, виховної)?

4.                              Яке поєднання методів навчання обрано для вивчення нового матеріалу? Яке поєднання організаційних форм навчання використано для розкриття нового матеріалу і чому( пояснити на основі діагностування і прогнозування уроку)?

5.                              Чи використовувалися на уроці власні інновації, активні та інтерактивні методи навчання, інноваційні технології?

6.                              Чи здійснювався контакт з класом і окремими учнями, тобто як організовувалася спільна робота учителя й учнів, як налагоджено зворотній зв’язок?

7.                              Чи раціонально використовувався час для реалізації мети уроку (навчальної, розвиваючої, виховної)?

8.                              Як використовувався навчальний кабінет? Чому обрано саме такі засоби навчання?

9.                              Наскільки ефективно була організована самостійна робота учнів, чи використовувалися елементи самоосвіти та самовиховання? Наскільки доцільно була педагогічна інструментовка уроку? Чи використовувався груповий, індивідуальний підхід у навчанні?

10.                          Як було організовано контроль і самоконтроль за якістю навчальних досягнень учнів?

11.                          Чи була забезпечена цілеспрямована оптимальна розумова діяльність учнів?

12.                          Як учитель попереджав і долав перевантаження учнів?

13.                          Як створювалися проблемно-пошукові ситуації для поліпшення глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів?

14.                          Чи виконувалися правила педагогічного такту та загальноприйнятою педагогічною етикою, норми взаємовідносин учителя та учнів?

15.                          Які елементи уроку, етапи, форми і методи були найбільш вдалими? Що із прогнозованого, запропонованого не вдалося? Чому?

16.                          Чи зацікавив урок учнів (чи розвивалася їхня пізнавальна активність)?

17.                          Як працювати над подоланням зазначених недоліків? Яка необхідна допомога?